- хвицати
- —————————————————————————————хвица́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
хвицати — а/ю, а/єш, недок. 1) перех. і неперех. Бити однією чи обома задніми ногами (про копитних тварин); брикати, вихати. || Граючись, пустуючи, обороняючись і т. ін., бити чи робити різкі рухи ногою або ногами (про людей). 2) неперех., перен., розм.… … Український тлумачний словник
хвицатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Битися задніми ногами (про копитних тварин); брикатися. || Мати звичку хвицати (у 1 знач.). || Хвицати один одного. 2) перен., розм. Виявляти норовистість; упиратися, пручатися, капризувати … Український тлумачний словник
брикати — а/ю, а/єш, недок. 1) неперех. Підкидати зад і задні ноги (про копитних тварин); вихати, хвицати. 2) неперех. Граючись, пустуючи, бігати й стрибати. 3) неперех., перен., розм. Виявляти норовистість; капризувати. 4) перех. Бити задніми ногами … Український тлумачний словник
захвицати — а/є, док., перех. і без додатка, розм. Почати хвицати, бити задніми ногами, копитами (зазвичай про тварин) … Український тлумачний словник
копати — I к опати аю, аєш, недок. Ударяти, бити, штовхати ногою. || Брикати, хвицати (про тварин). II коп ати а/ю, а/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Розпушувати землю заступом, лопатою тощо. 2) перех. Робити заглиблення, виймаючи, відкидаючи землю… … Український тлумачний словник
фациґати — аю, аєш, недок., зах. Хвицати (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
фицати — а/ю, а/єш, недок., рідко. Те саме, що брикати 1), 4); хвицати … Український тлумачний словник
хвицання — я, с. Дія за знач. хвицати і хвицатися … Український тлумачний словник
хвицнути — ну/, не/ш, док., перех. і неперех. Однокр. до хвицати 1) … Український тлумачний словник
брикати — брикнути (про копитих тварин підкидати зад і задні ноги, а також б ючи однією / обома задніми ногами), брикатися, брикнутися, копати, копнути, хвицати(ся), хвицнути, хвицонути, вихати(ся), вихнути(ся), вередувати; вибрикувати (граючись, пустуючи … Словник синонімів української мови